Ризики для здоров’я від фосфатних харчових добавок

Вступ

За останнє десятиліття гіперфосфатемія визнана потужним предиктором смертності при прогресуючій хронічній хворобі нирок (ХХН). Наприклад, дослідження пацієнтів із ХХН 5-ї стадії (щорічна смертність близько 20%) показало, що 12% усіх смертей у цій групі пов’язані з підвищеною концентрацією фосфатів у сироватці крові. Нещодавно також встановлено, що висока нормальна концентрація фосфатів у сироватці є незалежним предиктором серцево-судинних подій та смертності в загальній популяції. Тому фосфатні добавки в їжі викликають занепокоєння, і їхній потенційний вплив на здоров’я міг бути недооцінений.

Методи

Ми провели огляд відповідної літератури, отриманої шляхом вибіркового пошуку у базах PubMed та ЄС (www.zusatzstoffe-online.de, www.codexalimentarius.de) із ключовими словами «phosphate additives» та «hyperphosphatemia».

Результати

Немає потреби знижувати вміст природних фосфатів, тобто органічних ефірів, у їжі, оскільки вони засвоюються не повністю; обмеження їх споживання може призвести до білкового недоїдання. Натомість неорганічні фосфати в харчових добавках ефективно засвоюються і можуть значно підвищувати концентрацію фосфатів у сироватці у пацієнтів із прогресуючою ХХН. Продукти з доданими фосфатами частіше споживають особи з нижчим соціально-економічним статусом, які вживають більше переробленої їжі та «фаст-фуду». Основний патофізіологічний ефект фосфатів — пошкодження судин, зокрема дисфункція ендотелію та кальцифікація судин. Окрім якості фосфатів у раціоні (що теж потребує уваги), кількість фосфатів, споживаних пацієнтами з тяжкою нирковою недостатністю, не повинна перевищувати 1000 мг на добу згідно з рекомендаціями.

Висновки

На сьогодні відсутні перспективні контрольовані дослідження. З огляду на високу поширеність ХХН та потенційну шкоду фосфатних добавок у їжі, населення має бути поінформоване про шкідливий вплив доданих фосфатів на здоров’я. Крім того, доцільно вимагати маркування вмісту доданих фосфатів у харчових продуктах.