Інші назви добавки (синоніми)
Загальна інформація
Добавка E386 (динатрієва сіль ЕДТА) разом з добавкою E385 належить до групи хелатуючих агентів — сполук, здатних зв’язувати іони металів і утворювати з ними стабільні комплекси. У харчовій промисловості її застосовують як антиоксидант, консервант та стабілізатор, який запобігає небажаним процесам окислення і зміні кольору продуктів.
Вперше етилендіамінтетраоцтову кислоту (ЕДТА) було синтезовано в 1930-х роках у Німеччині як альтернативу лимонній кислоті для пом’якшення води та технічних процесів. Згодом її солі почали активно використовувати в медицині, харчовій і косметичній промисловості. Сьогодні динатрієва сіль ЕДТА виробляється промисловим шляхом: етилендіамін взаємодіє з хлороцтовою кислотою, після чого отримана кислота нейтралізується натрієм. Хімічна формула речовини — C₁₀H₁₄N₂Na₂O₈·2H₂O.
У чистому вигляді добавка Е386 — це білий кристалічний порошок без запаху, добре розчинний у воді. Вона має високу стабільність, не випаровується і не переходить у газоподібний стан за звичайних умов, а також характеризується високою температурою плавління. Ці властивості роблять її зручною у використанні в харчовій промисловості та медицині.
Вплив на організм
Користь добавки Е386
Механізм дії добавки Е386 у людському організмі пов’язаний з її хелатуючими властивостями. Вона активно зв’язує іони заліза, міді, марганцю та інших металів, що беруть участь у процесах окислення.
У медицині ЕДТА використовується як детоксикаційний засіб при отруєннях важкими металами (свинець, ртуть, кадмій). Завдяки своїм хелатуючим властивостям вона утворює з ними розчинні комплекси, які легко виводяться з організму. Хоча у фармакології частіше застосовують інші солі ЕДТА, динатрієва форма також має певне значення.
Шкода добавки Е386
У плані метаболізму динатрієва сіль ЕДТА поводиться подібно до кальцій-динатрієвої солі (E385): вона погано засвоюється у шлунково-кишковому тракті і виводиться з організму переважно у незміненому вигляді. Проте існує принципова відмінність. Якщо у складі добавки Е385 вже є кальцій, то добавка Е386 здатна активно виводити кальцій із тканин організму. Саме ця особливість вважається головним ризиком і пояснює обмеження у використанні.
Добавка Е386 може утворювати хелати саме з іонами кальцію в організмі людини. Це може призводити до гіпокальціємії — зниження рівня кальцію в крові, що небезпечно для роботи нервової системи, м’язів та серця. Тривалий дефіцит кальцію спричиняє проблеми з кістками (остеопороз), підвищує ризик судом і серцевих аритмій.
Дослідження на тваринах показують, що у великих дозах ЕДТА може викликати подразнення слизових оболонок шлунка і кишківника, посилювати запалення та навіть сприяти розвитку колоректального раку. Крім того, при споживанні у великих дозах, динатрієва сіль ЕДТА порушує баланс мінералів в організмі. Саме тому міжнародні експертні організації вважають добавку Е386 менш безпечною порівняно з добавкою E385.
Використання
Динатрієва сіль ЕДТА застосовується у харчовій промисловості для запобігання псуванню продуктів та утворенню небажаних кольорових відтінків. Наприклад, у консервації вона перешкоджає потемнінню овочів і фруктів, стабілізує колір консервованої квасолі чи горошку. У соусах та готових стравах допомагає зберегти яскравий вигляд і смак. Проте добавка Е386 застосовується у харчовій промисловості набагато рідше, ніж кальцій-динатрієва форма ЕДТА.
Окрім харчової промисловості, динатрієва сіль ЕДТА має технічне застосування: у косметиці як стабілізатор кремів і шампунів, у фармацевтиці — як допоміжна речовина для ін’єкційних препаратів, у промисловості — як компонент мийних засобів і засіб для пом’якшення води.
Законодавство
У Європейському Союзі добавка Е386 не входить до переліку дозволених харчових добавок відповідно до Регламенту (ЄС) №1333/2008 та Регламенту (ЄС) №231/2012. Це означає, що її використання у харчових продуктах на території ЄС заборонене.
У США добавка Е386 вважається безпечною за умови дотримання встановлених норм. Управління з контролю за продуктами та ліками (FDA) дозволяє її застосування у певних категоріях продуктів, зокрема у консервованій квасолі, готових соусах, напівфабрикатах. Максимальні рівні використання визначаються окремими нормативами.
У Codex Alimentarius (міжнародні стандарти харчової безпеки) динатрієва сіль ЕДТА також присутня: документи STAN 192-1995 та CXG 36-1989 допускають її використання у певних видах харчових продуктів.
В інших країнах статус може відрізнятися. Наприклад, у Канаді та Австралії частіше застосовують безпечнішу форму ЕДТА — добавку Е385, тоді як добавка Е386 використовується обмежено. У багатьох країнах Азії добавка залишається дозволеною, але з чітко визначеними максимальними рівнями внесення.
Детальніше про властивості солей ЕДТА, вплив добавки Е386 на здоров’я людини та інші аспекти ви можете прочитати у матеріалі про добавку E385.