Оцінка карамельних барвників (E150a, b, c, d)

Комітет ANS надає науковий висновок щодо повторної оцінки безпечності карамельних барвників (E150a (Клас I), E150b (Клас II), E150c (Клас III), E150d (Клас IV)), що використовуються як харчові добавки. Карамельні барвники — це складна суміш сполук, утворених шляхом нагрівання вуглеводів за контрольованих температурних і хімічних умов; вони поділяються на чотири класи залежно від реагентів, використаних у процесі виробництва.

Раніше карамельні барвники були оцінені SCF та JECFA, які дійшли висновку, що числове допустиме добове споживання (ADI) не є необхідним для Класу I, але було встановлено значення ADI для інших класів карамелі в діапазоні від 160 до 200 мг/кг маси тіла на добу. Враховуючи узгодженість токсикологічної бази даних, Комітет встановлює групове значення ADI на рівні 300 мг/кг маси тіла на добу для карамельних барвників, застосовуючи коефіцієнт невизначеності 100 до рівня NOAEL у 30 г/кг маси тіла на добу (найвища протестована доза), виявленого в 13-тижневих дослідженнях на щурах з Класом IV, а також до аналогічного NOAEL, встановленого у дослідженні репродуктивної токсичності у щурів, також із Класом IV. Схожі значення NOAEL для Класів II, III і IV були наведені в оцінках SCF і JECFA.

У межах цього групового значення ADI Комітет встановлює індивідуальне значення ADI у 100 мг/кг маси тіла на добу для Класу III через нову інформацію щодо імунотоксичності THI. Комітет робить висновок, що очікуване харчове споживання карамельних барвників Класів I, III і IV у дітей та дорослих може перевищувати встановлені ADI, тоді як оцінки впливу Класу II були нижчими за ADI.

Оцінки впливу таких компонентів карамелі, як THI, 4-MEI і SO₂, не викликають занепокоєння, однак Комітет вітає додаткові дослідження для уточнення наявних невизначеностей щодо впливу THI на імунну систему. Комітет також зазначає, що інші компоненти карамельних барвників, зокрема 5-HMF і фуран, можуть бути присутні в концентраціях, які викликають занепокоєння, і вважає, що у специфікаціях слід зазначити гранично допустимі рівні для цих сполук.