Оцінка харчових добавок E552, E553a(i), E553a(ii) та E553b

Комітет EFSA з харчових добавок і джерел поживних речовин, що додаються до харчових продуктів (ANS), надав науковий висновок щодо повторної оцінки безпеки силікату кальцію (Е552), силікату магнію (Е553a) та тальку (Е553b) при використанні як харчових добавок. У 1991 році Науковий комітет з харчових продуктів (SCF) встановив групове допустиме добове споживання (ADI) «не визначено» для діоксиду кремнію та силікатів.

Комітет EFSA з харчових добавок і джерел поживних речовин (ANS) нещодавно також надав науковий висновок щодо повторної оцінки безпеки діоксиду кремнію (Е551) при використанні як харчової добавки. Комітет зазначив, що всмоктування силікатів і тальку є дуже низьким; не було виявлено ознак генотоксичності або токсичності для розвитку для силікату кальцію, силікату магнію та тальку; а також у базі даних EudraVigilance не було підтверджено випадків негативного впливу на нирки, незважаючи на широке та тривале застосування високих доз трисилікату магнію (до 4 г/особу на добу протягом десятиліть).

Однак Комітет зазначив, що в експериментах на щурах повідомлялося про накопичення кремнію з силікату кальцію в нирках і печінці, а також відсутні надійні дані щодо субхронічної та хронічної токсичності, канцерогенності та репродуктивної токсичності силікатів і тальку. Тому Комітет дійшов висновку, що безпеку силікату кальцію (Е552), силікату магнію (Е553a(i)), трисилікату магнію (Е553a(ii)) та тальку (Е553b) при використанні як харчових добавок неможливо оцінити.

Комітет також зазначив, що відсутнє механістичне обґрунтування для встановлення групового ADI для силікатів і діоксиду кремнію, а групове ADI, встановлене SCF, є застарілим. На основі сценарію споживання через харчові добавки, який вважався найбільш репрезентативним для характеристики ризику, рівень впливу силікатів (Е552–Е553) для всіх груп населення був нижчим за максимальну добову дозу трисилікату магнію, що застосовується як антацид (4 г/особу на добу).

Нарешті, Комітет зазначив, що існує низка підходів, які можуть зменшити невизначеності в наявній токсикологічній базі даних. Ці підходи включають — але не обмежуються — токсикологічними дослідженнями, рекомендованими для підходу рівня 1, як описано в Керівництві EFSA щодо подання харчових добавок і проведеними з використанням належним чином охарактеризованого матеріалу. Комітет також запропонував низку рекомендацій щодо перегляду специфікацій ЄС.