Оцінка E 141(i) та E 141(ii) як харчових добавок

Мідні комплекси хлорофілів (Cu-хлорофіли) (E 141(i)) та мідні комплекси хлорофілінів (Cu-хлорофіліни) (E 141(ii)) отримують із сировини, яка не вважається їстівною рослинною сировиною чи харчовим продуктом для людини (трава, люцерна, кропива).

З огляду на їхній спосіб виробництва, ці сполуки не можна вважати природними.

Комітет ANS (EFSA) зазначив, що досліджень із використанням Cu-хлорофілів було проведено дуже мало, що ускладнило оцінку їхньої безпеки. На відміну від (немідних) хлорофілів і хлорофілінів, наявні дані показали, що деякі компоненти Cu-хлорофілінів можуть засвоюватися та розподілятися системно.

Враховуючи відмінності у чистоті, хімічних властивостях, стабільності та способі виробництва, комітет дійшов висновку, що дані щодо Cu-хлорофілінів (E 141(ii)) не можна використовувати для екстраполяції на Cu-хлорофіли (E 141(i)). Наявні дані комітет визнав недостатніми для оцінки генотоксичного потенціалу Cu-хлорофілінів.

Комітет вважає, що через розбіжності та невизначеність у наявних даних щодо канцерогенного потенціалу Cu-хлорофілінів необхідна подальша й належна оцінка можливої канцерогенності Cu-хлорофілінів.

Зрештою, комітет дійшов висновку, що достовірних даних про засвоєння, розподіл, метаболізм і виведення (ADME), генотоксичність, (хронічну) токсичність, канцерогенність, а також репродуктивну та розвиткову токсичність Cu-хлорофілів (E 141(i)) і Cu-хлорофілінів (E 141(ii)) немає. Тому їхню безпеку як харчових добавок оцінити неможливо, і чинний допустимий добовий рівень споживання (ADI) слід відкликати.

Крім того, комітет вважає, що специфікації слід оновити, включивши інформацію про не-хлорофільні компоненти E 141(i), які можуть становити до 90 % екстракту, а також точну ідентифікацію різних сполук, присутніх у харчових добавках E 141(i) та E 141(ii).