Бджолиний віск (E901) — науковий висновок

На запит Європейської комісії Комітету з харчових добавок, ароматизаторів, допоміжних засобів переробки та матеріалів, що контактують із харчовими продуктами (AFC), було доручено оновити висновок Наукового комітету з питань харчових продуктів Європейської комісії (SCF) щодо безпечності використання бджолиного воску та в межах того самого висновку розглянути додаткове використання бджолиного воску як носія ароматизаторів.

Бджолиний віск був оцінений SCF у 1990 році. На той час Комітет дійшов висновку, що через нестачу експериментальних токсикологічних даних він не може повною мірою встановити безпечність цієї сполуки. Водночас його використання як глазурувального агента було визнано тимчасово прийнятним.

Бджолиний віск є дозволеною харчовою добавкою в Європейському Союзі. Його дозволено використовувати як глазурувальний агент для кондитерських виробів (за винятком шоколаду), дрібних виробів тонкої випічки, вкритих шоколадом, снеків, горіхів і кавових зерен, а також виключно для поверхневої обробки окремих фруктів (свіжі цитрусові, дині, яблука, груші, персики та ананаси). Також дозволене використання у харчових добавках до їжі та як носія барвників.

Бджолиний віск є складною сумішшю насичених і ненасичених лінійних та складних моноефірів, вуглеводнів, вільних жирних кислот, вільних жирних спиртів та інших другорядних речовин, що виробляються робочими бджолами.

Комітет зазначив, що експериментальні біохімічні та токсикологічні дослідження, проведені безпосередньо для бджолиного воску, досі відсутні, і вважав, що дані щодо самого бджолиного воску є недостатніми для встановлення допустимого добового споживання (ADI). Водночас Комітет дійшов висновку, що безпечність бджолиного воску може бути оцінена на основі наявної наукової літератури щодо основних складових бджолиного воску та рослинних восків, які мають хімічну структурну подібність до бджолиного воску, опублікованої після останньої оцінки SCF.

Консервативна оцінка впливу на рівні 1290 мг бджолиного воску на одну особу на добу, розрахована в цьому висновку, відповідає впливу, що наближається до 22 мг бджолиного воску на кг маси тіла на добу для особи з масою тіла 60 кг. Комітет вважав цю оцінку дуже консервативною, оскільки вона базувалася на припущеннях, що особа споживатиме всі запропоновані харчові продукти та таблетки або капсули на рівні 95-го процентиля і що бджолиний віск використовуватиметься в запропонованих сферах застосування на максимальному рівні.

Крім того, дані щодо споживання безалкогольних напоїв, використані для оцінки впливу, були отримані з дводенного опитування, що може призводити до завищення високих процентилів порівняно з більш реалістичним семиденним опитуванням.

Комітет дійшов висновку, що використання бджолиного воску як харчової добавки для наявних сфер застосування та запропонованого нового використання не становить загрози для безпеки.

Комітет зазначив, що рівні NOAEL, визначені в токсикологічних дослідженнях основних складових бджолиного воску та рослинних восків із подібною хімічною структурою, у 10–50 разів перевищували дуже консервативну оцінку впливу на рівні 22 мг/кг маси тіла на добу і зазвичай були найвищими дослідженими дозами. Такі запаси безпеки були визнані достатніми для оцінки бджолиного воску, який складається з компонентів, що погано всмоктуються з шлунково-кишкового тракту і, у разі всмоктування, метаболізуються до сполук, які також ендогенно наявні в організмі.

Комітет розглянув інформацію щодо наявності залишків вароацидів у бджолиному воску та встановив, що активними речовинами вароацидів, які найчастіше виявляються в європейських зразках бджолиного воску, є флувалінат, кумафос і бромпропілат. Комітет зазначив, що залишки ветеринарних лікарських засобів і забруднювачі в харчових продуктах тваринного походження регулюються спеціальним європейським законодавством.

Комітет також зазначив, що специфікації щодо вмісту свинцю в бджолиному воску встановлені на рівні 5 мг/кг у європейському законодавстві та на рівні 2 мг/кг Спільним експертним комітетом ФАО/ВООЗ з харчових добавок (JECFA). Комітет вважає, що нормативний рівень свинцю має бути встановлений якомога нижчим.